Не встиг новопризначений губернатор Київської області Максим Мельничук прозвітувати за перші сто днів своєї роботи, як втрапив у земельний скандал. Своїм розпорядженням він фактично передав одному з найбагатших українців – Таріелу Васадзе – два гектари землі у Козині. Чим викликав інтерес у журналістів. Зацікавились і ми. Сообщает News 24

Практично вся професійна діяльність Мельничука пов’язана з Національним аграрним університетом, який нині називається Національний університет біоресурсів і природокористування. Ні на що не натякаючи, варто додати одну деталь – батько Максима Мельничука – Дмитро Мельничук – очолював аграрний виш протягом 30 років, аж до середини 2014-го.

НУБіП – один з найскандальніших навчальних закладів країни. В користуванні вишу були величезні земельні ділянки, які він поступово віддавав  місцевим чиновниками під забудову – у Бучі, Ходосівці, Хотові.

У 2010-му Максим Мельничук потрапив в уряд Миколи Азарова – став заступником міністра аграрної політики. Міністерська кар’єра тривала недовго. Офіційно – до січня 2011-го, неофіційно – до листопада 2010-го.

МАКСИМ МЕЛЬНИЧУК, голова Київської обласної державної адміністрації:

– Після того як на університет аграрний, в якому я працював, була запланована акція по віджиму землі, по розбазаренню всіх статків і всіх філіалів, які в той час входили в університет, я написав заяву за власним бажанням на звільнення.

Як Мельничук потрапив очолив Київщину? Окремі ЗМІ одразу після призначення заявляли про лобіювання його кандидатури сірим кардиналом УДАРу Віталія Кличка Вадимом Столаром.

– Столар – який Столар? Лобіював мою кандидатуру президент України Петро Олексійович Порошенко.

Декларація Мельничука за 2015 рік – окрема історія. Загальна сума його сукупного доходу за рік – понад 2 мільйони гривень, на банківських рахунках його родини – майже 13 мільйонів. А ще – будинок площею більше 500 квадратних метрів, квартира в 241 квадрат і садовий будиночок. На дружині – майже 3 гектари землі і будинок у 356 квадратних метрів.

Ще у квітні цього року Мельничук зареєстрував на себе «Шевроле Експрес» вартістю у кілька десятків тисяч доларів. Щоправда, їздить Мельничук поки не на ньому, а на «старенькому» Лексусі.

МАКСИМ МЕЛЬНИЧУК, голова Київської обласної державної адміністрації:

– Автомобілі шикарні, які Ви називаєте. Один з них он стоїть – він 2007 року випуску, йому вже 9 років. Якщо Ви за нього доларів тисяч 20 дасте, я Вам його зараз можу продать.

Будинок в Гатному Мельничук називає старим і батьківським, а земельний наділ дружини – піщаним паєм, на якому нічого не росте. З вуст заслуженого аграрія чути таке – доволі дивно.

Вивчаючи біографію і статки керівника Київщини, ми не могли звернути увагу й на його команду. Найбільше нас зацікавив призначений кілька тижнів тому заступник Мельничука – Михайло Царенко.

Свою політичну кар’єру Михайло Царенко починав ось тут – у Броварській районній раді. У 2010-му він був обраний депутатом ради від Партії регіонів і майже одразу її очолив. Паралельно мав посаду у Київській обласній державній адміністрації.

Керував Броварською райрадою Царенко недовго, менше року. А вже у 2012-му він очолив «Київзеленбуд». Пам’ятаєте історію з підміною дорогих італійських каштанів, які мали прикрашати Хрещатик, на дешеві, звичайні? Сталося це якраз за каденції Царенка.

МИХАЙЛО ЦАРЕНКО, заступник голови Київської обласної державної адміністрації:

– Постачальник котрий сєгодня  постача…постач…постачав каштани – він подарував Києву каштани ці, він повернув всі кошти. Всі. Які ще на сьогоднішній день можуть бути питання?

Опікувався зеленими насадженнями Царенко два роки – до 2014-го. Того ж року він потрапив на роботу у Державне управління справами, яке тоді очолював нинішній нардеп від Блоку Петра Порошенка Сергій Березенко.

Царенко каже – як і в зеленбуді, тут просто оцінили його професіоналізм і ефективність.

– Я сам пішов. Була вакантна посада посада заступника начальника управління майна і інвестіціонних проектов. Я просто майже не сплю.

Простота, з якою Царенко мандрує керівними посадамами, не дуже в’яжеться з власністю – його самого і представників його родини.

Броварський район, село Богданівка. Ось цей маєток площею понад півтисячі квадратних метрів належить Михайлу Царенку. Нагадаю – останні шість років він займає посади у державному секторі.

Зустріли нас тут не дуже гостинно і одразу спробували завадити знімати будинок.

Царенку, за даними з державного реєстру, тут належить і сам будинок, і земля під ним. Чиновник – виправдовується. І заодно заперечує побачене нами.

МИХАЙЛО ЦАРЕНКО, заступник голови Київської обласної державної адміністрації:

– Задекларував все, що в мене є. І будь-ласка – запрошую Вас побудува… походити зі мною і все побачити. Я на сьогоднішній дєнь це зроблене, коли я займався бізнесом, в мене дружина бізнесмен і тоже, теж сьогодні має можливість це оплачувати те, що в мене проісходить в моєму будинку.

А це вже хутір Мриги, розташований поруч з елітною Конча-Заспою. Земля і цей будинок з темного дерева належить дружині Царенка – Вікторії. Знайшли ми його по фотографії, яку сама власниця виставила на сайті оголошень про передачу нерухомості в оренду.

Цю ділянку Вікторія Царенко придбала у 2009 році за 566 тисяч гривень. Скільки коштує зведення подібного будинку, сказати важко, але за оренду власниця править 3 500 тисячі доларів на місяць.

2009-й взагалі був для родини Царенків дуже успішним в земельному плані.

Це вже Биківня. І поки родини учасників війни на сході країни воюють з київською владою за обіцяні земельні ділянки тут, родина Царенків володіє одразу декількома. При чому, частину з них їм виділили безкоштовно – ще за часів Черновецького.

Землю в Биківні отримав батько Михайла Царенка Олександр. Зараз тут ще не введений в експлуатацію котедж. На 10 соток розбагатіла й дружина Вікторія.

МИХАЙЛО ЦАРЕНКО, заступник голови Київської обласної державної адміністрації:

– Любий гражданін має право на земельну ділянку. І якщо єсть вільна земельна ділянка, то будь-ласка – звертайтесь до компетентних органів. Вони вам виділять..

Ще цілий ряд земель поруч з легендарними Биківнянськими могилами родина придбала. Наприклад, брат Михайла Царенка Дмитро і батько Олександр. На ділянці останнього нині височіє ось цей маєток.

МИХАЙЛО ЦАРЕНКО, заступник голови Київської обласної державної адміністрації:

– Батько продав дві квартири. Как говорять сєгодня, можна так сказать – тещіну квартиру, свою квартиру – і побудував будинок.

Нардеп Ігор Луценко, який займався темою виділення землі у Биківні за правління в Києві Леоніда Черновецького, в своїй оцінці однозначний.

ІГОР ЛУЦЕНКО, народний депутат:

– Це мала бути зелена зона за генеральним планом міста Києва. Там люди випадкові не ходили, там ходили лише студенти з підробними заявами, так би мовити, потім це все максимум на підставних осіб виділялося, потім потрапляло до потрібних людей. Або ж безпосередньо потрібним людям виділяли землі. Два варіанти. Третього не було дано, проста людина там нічого не отримає.

Та й це ще не межа щедрості київських депутатів стосовно окремо взятої родини. У 2007-му компанія дружини Михайла Царенка «Дісбуд» отримала для будівництва житлового комплексу ділянку на Жмаченка,28 на Лівому березі Києва. В подальшому це місце стане так званою «гарячої точкою» з акціями протесту місцевих мешканців проти знищення дерев і забудови.

Нині «гасити» конфлікт доводиться вже новим інвесторам – у Вікторії Царенко з цієї фірмою не склалося, і вона з засновників компанії вийшла.

Зате склалося з іншою – ТОВ «Цавіста». «Цавіста» отримувала від Київради землю на Милославській – для зведення ось цієї «свічки» і… на Трухановому острові – для будівництва і обслуговування кафе та автостоянки.

Все? Аж ніяк. Вікторія Царенко – дуже талановитий бізнесмен. І не тільки тому, що на момент цих передач їй було всього 26 років. А й тому, що є в неї ще дві компанії зі схожими назвами – «Будівельні технології  групп» і «Будівельні технології плюс». Обидві також отримали від Київради землю – ось тут, прямо посеред лісу та поля поблизу Броварського проспекту.

МИХАЙЛО ЦАРЕНКО, заступник голови Київської обласної державної адміністрації:

– Була вільна земельна ділянка. Згідно з законом. Дружина є власником фірми, которая подала на відведення земельної ділянки і ето єйо профільний бізнес сьогодні є. Сьодні сплачуються податки.

Лісу замгубернатора на ділянках дружини, на відміну від нас, не побачив.

– Це не ліс.

– Це ліс.

– Це не ліс. Ну єсть же документи! Знаєте, як у мене прімєр сєгодня? Коли я був дірєктором Киевзеленстроя. Стоянка. По документам – зеленая зона. А там стоянка!

З чим може бути пов’язана така шалена удача? Можна припустити, що знайомство з правильними людьми Царенку-молодшому забезпечив його батько, який свого часу очолював зеленбуд Деснянського району і працював заступником голови Деснянської райадміністрації. Саме він, до слова, і став центром земельних інтересів родини.

Олександр Царенко свого часу став співзасновником кількох фірм і однієї громадської організації. Остання має назву «Гольф-клуб «Козин» і,  крім Царенка-старшого, об’єднує таких людей, як, наприклад, Анатолій Брезвін, колишній депутат Київради від Блоку Литвина і екс-голова Державної податкової служби, чи Олександр Яворський – знаний бізнесмен і засновник фармацевтичної групи «Біокон», де працював Царенко-молодший і звідки він «рвонув» на державні хліби.

Гольф-клуб «Козин» створено без жодного на те дозволу.

ОЛЕКСАНДР СОКОЛЕНКО, еколог:

– Вони звернулися до управління екології обласного з проханням надати в оренду чи користування ділянку на території заказника. Управління, хоч тоді воно очолювалося корупціонерами, дерибани земельні, але навіть в цій ситуації воно відмовило. Вони просто заїхали, почали перекапувати, засипати піском, знищувати озера. Просто вони захопили територію – не отримали дозволу, будем без дозволу працювати.

Логотипів гольф-клубу ви тут не побачите. Скрізь – лише банери громадської організації «Зелена хвиля», яка нібито береже тут природу. Тим часом відпочивальники грають у гольф, працівники, які називають себе випадковими людьми, стрижуть газони. Тут облаштовані лунки, вишка і парковка. Може, це не гольф-клуб, а еко-парк?

Еколог Олександр Соколенко пояснює – це лише хитре прикриття бізнесменів.

ОЛЕКСАНДР СОКОЛЕНКО, еколог:

– Виявилося так, що цей гольф-клуб вирішив узаконитися. Ну, якось так по факту надати легітимності своїй діяльності. Що вони зробили? Вони, по-перше, створили фіктивну громадську організацію, яка називається «Зелена хвиля», про яку немає згадок у гуглі, є лише в реєстраційній базі, зареєстрована назва її і контактний телефон, за яким ми телефонували і відповідає людина, яка в квартирі приватній живе і говорить, що не маю відношення до жодної громадської організації. Тобто, телефон там теж несправжній. 29 грудня 2015 року Обухівська РДА укладає угоду з «Зеленою хвилею» про охорону заказнику, всієї території заказника.

Між тим, у соцмережах сторінка саме гольф-клубу «Козин», а не «Зеленої хвилі», продовжує активне життя, тут регулярно з’являються свіжі фотографії щасливих гравців у гольф. І грають вони якраз в тому місці, яке нам вдалося відзняти.

А тепер погляньте на реакцію замгубернатора на запитання про гольф-клуб його батька. Здається, чиновник сам себе видає.

МИХАЙЛО ЦАРЕНКО, заступник голови Київської обласної державної адміністрації:

– Не має жодного відношення до гольф-клубу сім’я Царенка. Жодного.

– Ваш батько є співзасновником громадської організації «Гольф-клуб «Козин».

– А громадська організація не має відношення до гольф-клубу ніякого.

… і чомусь починає виправдовувати гольф-клуб, до якого сім’я Царенка не має жодного стосунку.

– А чим погано гольф-клуб? Сьогодні руками людей створюються зелені зони, котрі нє унічтожают сєгодня природу. Чим погано?

Чим? Ми запитали у людини, для якої дана тема є профільною.

ОЛЕКСАНДР СОКОЛЕНКО, еколог:

– Як можна поєднати заборону на будь-яку господарську діяльність з тим, що відбується – фактично гідронамиви, завезення грунту, торфу, який вони навозяться на ці намиви, піску, засадження чужорідних видів рослин, зокрема газонів, рулони вони завозять газонні. Тобто по факту знищується повний ландшафт взагалі.

Губернатор-науковець, який пропонує журналістам придбати свій «Лексус» за 20 000 доларів. Його заступник, родина якого отримує ділянки в лісах-нелісах для будівництва і має-не має стосунку до незаконного гольф-клубу. Київська область, схоже, в надійних руках.